Uk: Вітер потріпує спілки люльки на дубовій брамі Дому Потоцьких.
En: The wind rustles the leaves of the linden tree on the oak gate of the Potocki House.

Uk: Світить сонце, але Львів все ще заспаний і тихий.
En: The sun shines, but Lviv is still sleepy and quiet.

Uk: З центральної вулиці виходить дівчина, вона зветься Оксана.
En: A girl named Oksana steps out onto the central street.

Uk: Вона елегантно ходить у своєму блакитному пальті, її золотаве волосся кінчається у кучерях до коротко підстрижених й засунутих за вуха.
En: She elegantly walks in her blue coat, her golden hair curling into short, ear-tucked locks.

Uk: Оксана спілкується по телефону, її голос настільки яскравий, що ті, хто проходять повз, звертають на неї увагу.
En: Oksana chats on the phone, her voice so bright that passersby take notice.

Uk: Вона відреагує, видавши шалену посмішку і продовжить свій шлях до площі Ринок.
En: She responds with a wild grin, continuing her path to Market Square.

Uk: Але от... Оксана помічає щось дивне.
En: But then... Oksana notices something strange.

Uk: Спогади намагаються прокинутися в її свідомості, але вона не розуміє, що вона забула.
En: Memories try to awaken in her mind, but she doesn't understand what she's forgotten.

Uk: Вона зупиняється і спускає погляд вниз.
En: She stops and looks down.

Uk: Та дівчина мгновенно полишила спроби відновити свої забуті спогади, бо вона побачила свої стопи.
En: Yet the girl immediately abandons her attempts to recall her forgotten memories as she sees her feet.

Uk: Так, ті сами стопи, які щойно несут її через Львів.
En: Yes, those same feet that were carrying her through Lviv just moments ago.

Uk: Вони були в тапочках. Тапках, які вона призначила тільки для свого дому.
En: They were in slippers. Slippers meant only for her home.

Uk: Оксана стримувала сміх.
En: Oksana stifles a laugh.

Uk: Вона відчувала, як сором майже захопив її, але вона просто посміхалася.
En: She feels embarrassment almost taking hold of her, but she simply smiles.

Uk: Вона сама з себе.
En: At herself.

Uk: Вона розуміла все, засміялася з поглядів прохожих і навіть мріяла написати про це в своєму блозі.
En: She understood it all, laughed at the stares of passersby, and even dreamed of writing about it in her blog.

Uk: Вона розвернулася і медленно пішла назад, туди, де вона почала свій день, забувши скинути свої кімнатні тапочки.
En: She turned around and slowly walked back to where she started her day, forgetting to take off her indoor slippers.

Uk: Вона повернула карту свого дня і усміхалася, бо ця маленька помилка відкрила їй новий етап у її свідомості.
En: She rewrote the map of her day and smiled because this little mistake opened a new chapter in her consciousness.

Uk: Після цього дня, незважаючи на те, що це було трохи незручно, вона повернулася додому відчуваючи себе вільно і люблячи себе трохи більше.
En: After that day, despite the slight inconvenience, she returned home feeling free and loving herself a little more.

Uk: І так, ця історія буде у випуску її блогу завтра.
En: And yes, this story will be in her blog post tomorrow.

Uk: Адже в кожній помилці можна знайти чомусь прекрасне, не так ли?
En: After all, in every mistake, there can be something beautiful, right?

Uk: Ви тільки мусите здатні знайти це.
En: You just have to be able to find it.